розняти
Смотреть что такое "розняти" в других словарях:
розняти — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
нерознімний — а/, е/. Якого не можна розняти, розібрати (на частини) … Український тлумачний словник
перебивати — а/ю, а/єш, недок., переби/ти, б ю/, б є/ш, док., перех. 1) тільки док. Убити всіх чи багатьох, одного за одним. 2) Розділяти ударом надвоє; ударом ламати, пошкоджувати що небудь. || перен., розм. Переділити, перегородити що небудь. •• Переби/ти… … Український тлумачний словник
порознімати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) що. Відокремити все чи багато чого небудь одне від одного; розняти, роз єднати все чи багато чогось (про щось зімкнуте, з єднане). 2) кого. Розборонити всіх чи багатьох … Український тлумачний словник
рознімний — а/, е/. Якого можна розняти, розібрати (на частини) … Український тлумачний словник
рознятий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розняти. || розня/то, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розняття — я/, с. Дія за знач. розняти і рознятися. •• Електри/чне (ште/псельне) розняття/ електромеханічний пристрій, призначений для сполучення (роз єднання) одного або декількох електричних проводів … Український тлумачний словник
мирити — (відновлювати, установлювати мирні стосунки між кимсь; змушувати терпимо ставитися до когось / чогось), примиряти, примирювати, примирити; розводити, розвести, розмиряти, розмирити, розбороняти, розборонити, рознімати, розняти (відновлювати мир,… … Словник синонімів української мови
